Ростилав Заремба: Прикарпаття стане центром зимового відпочинку для дітей України

Про перебіг та

особливості оздоровчої кампанії літа-2011 у інтерв’ю начальника управління у
справах сімї і молоді Івано-Франківської ОДА Ростислава Заремби.


- Традиційно,
про оздоровчу кампанію говорять або на її початку, або вже коли підбивають  підсумки. Ми 
підняли цю тему  на її екваторі. Літній
відпочинок дітей переважно асоціюється з центром «Артек», куди мріє потрапити
майже кожний школяр. Ростиславе Дмитровичу, скільки дітей з Прикарпаття наразі
відпочиває в МДЦ «Артек» і як можна отримати туди путівку?  

- Наразі, в «Артеку» та в «Молодій гвардії» відпочиває 637 дітей з
Івано-франківської області. Це – діти-сироти, діти-інваліди, діти, позбавлені
батьківської опіки, вихованці багатодітних сімей, діти працівників органів МВС,
які загинули при виконанні службових обов’язків, діти які постраждали внаслідок
техногенних катастроф.

Також, для заохочення, відповідно до законодавства, там відпочивають
обдаровані діти: переможці олімпіад, змагань, конкурсів, фестивалів, відмінники
навчання.  Частина цих дітей мають право
на безкоштовні путівки, частина – на 20% чи 30% їх вартості. Все залежить від
доходів тих сімей,  діти яких претендують
на оздоровлення.

Орієнтовно, на місяць в Івано-Франківську область потрапляє близько 90
путівок в «Артек». До цієї кількості входять так звані «іменні» путівки для
дітей на спеціальні тематичні зміни: «Дитяче Євробачення», «Козацький гарт»,
«Сузір’я Артеку», «Фестиваль багатодітних родин». В кожний район  потрапляє по 3-4 путівки.

Ймовірно, це не достатньо. Втім, вартість їх досить значна.  Ті путівки, які отримують через
облдержадміністрацію, коштують близько 6-7 тис грн.. Відповідно, 50% цієї
вартості, становить майже 3 тис грн.. До цієї суми батьки мають розраховувати
ще кошти на дорогу дітям та на додаткові видатки. Не зважаючи на обмежену їх
кількість, батькам з відповідною заявою потрібно звертатись за путівками  в районні та міські відділи управління у
справах сім’ї молоді та спорту.

- Яка вартість
дитячих путівок в табори Прикарпаття?

- В області середня вартість путівки складає 2100 – 2300 грн. Є й дорожчі.
До прикладу, вперше запрацювали оздоровчі зміни для дітей на базі комплексу
«Буковель», де вартість путівки становить 12 тис грн. Переконаний, якщо є
батьки, які готові заплатити такі кошти за оздоровлення своїх дітей, вони мають
отримати цю можливість. Умови там гідні, харчування - належне.

Нині на Прикарпатті  відпочиває 3, 5
тис дітей. Ми серйозно готувались до їх оздоровлення. Є певні зауваження до
роботи закладів. Втім, фактів загрози для 
здоров’я  чи життя дітей поки
немає. Я завжди наголошую, що один прикрий випадок може перекреслити  всю нашу роботу протягом року. Ми цього
остерігаємось. Тривають комплексні перевірки, контролюючі, які відбуваються
двічі за зміну.  До останнього дня літа,
доки відпочиватимуть у нас діти,  ми не
заспокоюємось.

- Скільки
коштів передбачено  в обласному бюджеті
на оздоровлення дітей  у цьому році?
 

- Цього року в обласному бюджеті було передбачено 2 млн. грн. на
оздоровлення дітей. Ці кошти розраховані 
на 1123 путівки. Нам вдалося вже охопити майже  76 тис. дітей послугами оздоровленням та
відпочинку.

Наше завдання - збільшувати кількість оздоровлених дітей. Адже, за
офіційними даними МОЗ, майже 80 тис дітей нині перебувають на диспансерному
обліку з хронічними недугами, а тому 
потребують обов’язкового оздоровлення 
влітку.

Наразі, діти можуть оздоровлюватись не лише за допомогою коштів обласного
бюджету. Дуже серйозно батькам допомагає Фонд соціального страхування, де на
оздоровчу кампанію дітей передбачено майже 5 млн. грн. Якщо  батьки є його платниками, Фонд оплатить
третину вартості путівки.

- Цього року на
Прикарпатті досить багато працює наметових таборів. Чи не носять вони
стихійного характеру?

- Якщо мова йде про наметові містечка, спортивні табори, екологічні , то
відповідальність тут не менша, ніж у роботі стаціонарних. Тут має бути
забезпечений чіткий питний режим, харчування та безпечне перебування дітей.
Таких таборів цього літа на Прикарпатті буде проведено близько сотні. Найбільш
активно в цьому напрямку працюють у Косівському й Верховинському районах.

Для організації наметового містечка потрібно дозвіл СЕС. Вона проводить
аналіз  води, яку будуть вживати діти,
перевірку побутових умов. Обов’язковим є висновки щодо наявності  на місці таборування отруйних рослин,
плазунів, комах, бо є загроза кліщів. Все це є додаткові ризики, які необхідно
враховувати.

Втім, потрібно зважати, що є діти, які хочуть себе випробувати в природних
умовах, пройти своєрідний вишкіл і ми повинні забезпечити їм всі умови для цього.  Досить активно таборуванням займається нині
організація «Пласт».

- Як
вирішується питання безпеки дітей в таборах?

Однією з головних вимог роботи оздоровчих дитячих закладів є їхня безпека,
охорона їх територій від сторонніх осіб. 
Ми звернулися з відповідним листом до УМВС області. Наразі, у більшості
таборах є один працівник міліції, який несе службу  там цілодобово.

Думаю, нам потрібно у цьому питанні ще працювати. До прикладу , МДЦ «Артек»
має свій відділ міліції, який контролює не лише територію закладу, але й його
пляжі. У цьому мають бути зацікавлені насамперед директори оздоровчих закладів,
які несуть найбільшу відповідальність за дітей.

- Чи важко
сьогодні  працювати з дітьми в оздоровчих
закладах?

Дитячий оздоровчий заклад – це соціальна структура, де треба не лише
вибудувати стосунки з дітьми, але й призвичаїти їх до режиму. Більшість дітей,
які потрапляють у табір, мають адаптуватися . До прикладу, не в кожній родині
дітей на обід годують трьома стравами, як це роблять в таборах. Режим дня теж
потребує уваги. Адже більшість дітей, які приїжджають на оздоровлення,
батьки  забирають насамперед від
телевізорів та комп’ютерів, що викликає у них невдоволення.

Переважно перші дні для дітей в таборі 
– це стрес. Батьків застерігають, щоб перших три дні вони не
загострювали увагу на те, що дітей змушують і привчають до порядку та режиму в
таборі. Це потрібно для їхньої акліматизації. 
Нинішні діти не завжди є колективістськими.  Треба визнати, що  діти тепер більш егоїстичні, з бажанням бути
не такими, як всі. В одному оздоровчому закладі відпочивають діти з сімей різного
достатку. Бувають випадки, коли вони порівнюють оздоровлення  у таборі з відпочинком в Єгипті, Тунісі, тоді
як інші діти про це й не чули.

Є проблеми і в тому, що кримські табори переважно є російськомовними. Вони
працюють за іншими  виховними програмами,
ніж ті, які застосовують вихователі в таборах на Прикарпатті. Тут різне розуміння
патріотичного виховання молоді.

У наших таборах є прийнятним зустрічі зі священиками, молитва перед їдою,
виконання українського гімну вранці, екскурсії до музею Степана Бандери,
спілкування з учасниками визвольних змагань. Це ті заходи, які вивчають
історію, пробуджують розуміння та любов своєї землі, спонукають  дітей до почуття гордості через те, що вони є
українцями. Діти легко це засвоюють , переходять на українському мову, навіть
якщо вони приїхали з інших регіонів.

Наших дітей в кримських закладах не завжди розуміють, бо там речівки
та  пісні залишились ще радянської доби.
Це факт. Там дітям розповідають про Лєніна, про 
Дзержинського та Луначарського, які 
поставили перші намети для дітей в Криму. Над «Артеком»  велично стоїть пам’ятник Леніну, а сам заклад
носить ордени його імені , «Дружби народів» та інші.

Вважаю, якщо це міжнародний дитячий табір, то там мало б більше звучати
англомовних пісень, а сам табір мав би 
давати  дітям можливість
збагачуватись не однобоко, а 
різнопланово, пізнавати більше різних культур, традицій, звичаїв.

- Як на Вашу
думку вирішується кадрове питання в таборах? Чи відповідає воно сучасним
вимогам, а не залишається  ще радянської
системи, коли насильно заганяють вчителів та студентів на практику? До прикладу,
 в США та 
в країнах Європи там працюють люди, яких спеціально готують для
організації змістовного та безпечного 
відпочинку  дітей.

- Це правда, що сьогодні більшість людей, які працюють в таборах з дітьми,
є студентами Прикарпатського університету. Тих, які готові працювати з дітьми,
на жаль, менше. Більшість молодих людей 
треба ще навчати цієї роботи. Це серйозне питання, яке потребує сучасного
рішення.

Щодо медичного забезпечення оздоровчих закладів, то йдеться про оплачувану
роботу фахівців. Примусово там ніхто не працює. Одна з умов їхньої роботи – не
дозволити втратити жодної хвилини чи секунди у разі потреби. В кожному
медичному пункті має бути алгоритм дій при невідкладних станах  та необхідний набір медикаментів. Це потребує
специфічної підготовки і необхідних знань.

Втім, я погоджуюсь, що нинішні умови диктують необхідність покращення
підготовки фахівців, які працюють з дітьми в оздоровчих закладах. Для вивчення
досвіду ми запрошуємо закордонних фахівців. Це дає нам можливість пізнати
інші  методи роботи з дітьми та
вдосконалювати іноземну мову. Погоджують, за кордоном до цієї справи підходять
по-іншому. Переймаючи  досвід, ми вже
мали б уникати саме слово «табір», яке більше асоціюється з радянською добою.

- На
Прикарпатті відомі акції, коли діти Президента Ющенка їхали у табір «Лімниця»  у супроводі відеокамер та журналістів. Чи очікується
такий  приїзд  внуків Президента Януковича?

- (Сміється). Так, у нас були не найкращі приклади, коли з оздоровчих
кампаній дітей пробували робити піар-акції. Це не завжди доречно. Так було і з
оздоровленням дітей, які постраждали від повені 2008 року. Для того, щоб  зробити гарну картинку для ТБ, дітей з
Івано-Франківська потрібно було везти до Чернівців, звідки вони потягом знову
їхали до Франківська і вже потім -  на
оздоровлення.

Інформації про відпочинок чи приїзд  внуків нинішнього Президента у мене наразі
немає. Втім, відомо, що на території нашої 
область буде діяти всеукраїнський табір для дітей-сиріт «Нове
покоління». Він буде розміщений на базі колишнього табору  «Едельвейс», в Микуличині. Для роботи табору
будуть задіяні благодійні кошти та гроші української діаспори в Канаді.
Волонтери з-за кордону працюватимуть там з дітьми, які мають психічні та
фізичні  вади. Переконаний, ця робота, справді,
заслуговує на  увагу.

- Скільки
оздоровчих закладів працює на Прикарпатті і чи не планується відкриття нових?

- Загалом, в області працює  два
комунальні оздоровчі заклади з 11 стаціонарних. Решта – це приватні структури. В
90-х роках,  таких таборів було 25.
Переконаний, що є гостра необхідність відкриття оздоровчих закладів нового
типу. З цією метою обласна влада вже звернулась з листом у профільне
міністерство.

Є бажання робити акцент на оздоровлення дітей на Прикарпатті саме в зимовий
період. До прикладу, ті ж «Артек» та «Молода гвардія» працюють протягом року.
Втім, у січні чи грудні для дітей пільгових категорій з Прикарпаття більш
доцільним бачу відпочинок не в Криму, а саме в Карпатах, де його можна  поєднати з зимовими видами спорту, що
вписалося б  в концепцію підготовки
Івано-Франківської області до зимової олімпіади 2012 року.

Поза сумнівом, якщо Крим – це центр літнього відпочинку, то  Прикарпаття має стати центром зимового
відпочинку дітей, де вони б могли оздоровитись та побачити всю автентику та
красу зимових свят нашого краю: від коляди й Різдва до Водохреща. 

- Неодноразово
голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк наголошував, що таким зимовим
центром відпочинку для дітей міг би стати колишній «Прикарпатський Артек». Чи
має ця ідея підтримку у фахівців?

- Не бачу необхідності  дублювати на
Прикарпатті «Артек». Стверджую, що  на
Прикарпатті є табори, де побутові умови для дітей та можливості їх санаторного
лікування нині є кращими, ніж у кримських закладах. Втім, ця концепція
керівництва області за підтримки профільного міністерства  могла б отримати поштовх до роботи. Принаймні,
ми б визначились чітко, чи робити зимовий центр на базі колишнього оздоровчого
табору, чи є більш доцільним будувати новий.

На Прикарпатті є достатньо земельних ділянок, які знаходяться  в чудових екологічно-чистих  зонах. Згадати лише Долинський чи Верховинський
райони, Яремчанську зону, де можна звести містечко для   оздоровлення 
дітей з усієї  України. Переконаний,
що це буде затратний проект, бо він має стати сучасним закладом 21 століття.


 

Розмову
записала Ірина Дружук-Макацарія, «ОстроВ»

Статьи

Страна
27.12.2024
10:30

Дети, пострадавшие от войны: кто имеет право на этот статус и какие он дает льготы

Многие считают статус ребенка, пострадавшего в результате военных действий и вооруженных конфликтов, тождественным статусу «ребенок войны». Это не так.
Мир
26.12.2024
11:39

Сирийская пощечина путину: последствия

Репутационный эффект от падения режима Башара Асада в Сирии для российского диктатора сравним с ситуацией, как если бы его отхлестали по щекам прямо на трибуне во время заседания Генеральной ассамблеи ООН.
Мир
25.12.2024
12:00

«Давайте представим, что побеждает Зеленский». Российские СМИ об Украине

Почему это «11 декабря ВСУ нанесли удар шестью ракетами ATACMS по Ростовской области и при этом не боятся ответных ударов?»
Все статьи